Над ідеєю створити недорогий компактний автомобіль, який згодився б як транспортний засіб для інвалідів Великої Вітчизняної війни, так і для сімей з невеликим достатком, на початку 50-х років активно працювали на багатьох авто- і мотозаводах СРСР. 
    На Ірбітському Мотоциклетному Заводі початківцем такого проекту виступив Замісник головного конструктора Федір Олександрович Реппих. Однодумці у нього знайшлись і в НАМІ, в результаті чого у 1955 році почав створюватись проект компактного автомобіля вагонної компоновки, яким займались Ю. А. Долматовський, В. А. Арямов, К. В. Зейванг, К. В. Корзинкін,  А. Е. Оксентьєвич та інші. 
    В. А. Арямовом ідея цього автомобіля спочатку характеризувалася як «формула 5х5» - 5 пасажирських місць, 500 кг сухого вантажу, контрольний розхід палива 5л/100 км, робочий об’єм двигуна 500 куб.см. і запас ходу 500 км. Але життя внесло в задумане свої корективи - був використаний  мотоциклетний опозитний М-72 робочим об’ємом 750 куб.см і потужністю 23 к.с., що вже виготовлявся на той момент. При цьому, враховуючи заднє розташування двигуна, було застосовано примусове повітряне охолодження. Також були застосовані мотоциклетні гальма, але з гідравлічним приводом, підвіска коліс була незалежною. Коробка передач - модернізована триступінчата від автомобіля «Москвич-401» (тільки на перших трьох зразках; на двох пізніших використана оригінальна КПП). 
    Габаритні розміри «Білки» - 3324х1500х1450мм, а колісна база – 1570мм. Маса машини була 640 кг. Максимальна швидкість «Білки» - 80 км/год. 
    Найбільше уваги в цьому автомобілі привертав кузов вагонної компоновки із заднім розташуванням двигуна. Посадка в салон на передні сидіння здійснювалась через передню стінку, що відкидалася вперед разом з частиною даху і рульовою колонкою. Але така оригінальна деталь екстер’єру машини була також одною з головних її проблем - через негерметичність закривання цих дверей. Доступ до заднього сидіння був через єдині бокові двері, розташовані з правого боку автомобіля. 

    2. Особливості конструкції. Через використання стандартного картера для двигуна, відстань від осі колінвалу до днища картера (глибина картера) - 184мм. Для мотоциклетної конструкції це не принципово, а на «Білці», з її маленькими колесами, двигун і головну передачу довелось значно підняти над дорогою, щоб отримати достатній дорожній просвіт. Результатом такого рішення стали надто великі кути роботи (до 12 градусів) карданних шарнірів півосей, що з’єднували головну передачу з колесами, при переміщенні колеса вниз.